top

МАГ/The International Association for the Humanities     ЖУРНАЛ МЕЖДУНАРОДНОЙ АССОЦИАЦИИ ГУМАНИТАРИЕВ | Volume 5, Issue 1 (34), 2016.

Подробнее

Twitter ButtonGoogle+ ButtonFacebook Button

IAH_logo

Междисциплинарная конференция “Отцы и дети”, организованая в Киеве с участием МАГ

 Отдел теории литературы Института литературы им. Тараса Шевченко НАН Украины и Отдел украинистики Института славянской филологии Вроцлавского университета (Польша) в сотрудничестве с Международной ассоциацией гуманитарев (МАГ) провели Киеве 15-16 мая 2014 года междисциплинарную конференцию:

Міжнародна міждисциплінарна конференція «Батьки і діти: ґенераційний фактор і можливості постколоніальних студій в літературах Центрально-Східної Європи і Балкан», 15–16 травня 2014, Київ

Конференція відбувається в рамках міжнародного наукового проекту Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща № 12H 12 0046 81 «Posttotalitarny syndrom pokoleniowy w literaturach słowiańskich Europy Środkowej, Wschodniej i Południowo-Wschodniej końca XX – początku XXI wieku w świetle studiów postkolonialnych»

 

Програма

 Четвер, 15 травня 2014 року 08:30-9:00 Реєстрація учасників

9:00–10:00 Відкриття конференції.

Вступне слово

  • Микола Жулинський (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України)
  • Аґнєшка Матусяк (Вроцлавський університет, Польща)
  • Тамара Гундорова (Міжнародна асоціація гуманітаріїв)

Пленарне засідання

  • Даріуш Скурчевскі. (Люблін, Польша). Radykalna  konwersja jako postkolonialne wyparcie.
  • Олег Ільницький (Едмонтон, Канада). Теоретичні міркування про «культуру» в  імперії (з перспективи російсько-українських стосунків 1800–1850 рр.)

10:00–10:10 Перерва

10:10–11:50 Секція 1. Теорія покоління

Головує: Тамара Гундорова

  • Аґнєшка Матусяк, Матеуш Свєтліцкий (Вроцлав, Польща). Категорія покоління в сучасних культурно-суспільних дослідженнях.
  • Олександр Пронкевич (Миколаїв, Україна). Теорія поколінь в іспаномовному літературознавстві: уроки для України.
  • Ольга Червінська (Чернівці, Україна). «Батьки і діти» у статусі дискурсивної парадигми.
  • Людмила Тарнашинська (Київ, Україна). Антропотопос «покоління»: антропологічний, соціокультурний, естетичний зріз.

11:50–12:00 Перерва

12:00–13:40 Секція 2. Колоніальне і постколоніальне

Головує: Аґнєшка Матусяк

  • Тамара Гундорова (Київ,Україна). Постколоніальний роман травми: українська оптика.
  • Ірина Пупурс (Київ, Україна). Постколоніалізм і український романтичний орієнталізм.
  • Катажина Ґліняновіч (Краків, Польща). Колонізація української культури у польському постколоніальному дискурсі.
  • Олександр Михед (Київ, Україна). Між Тінтіном та Ієронімусом Босхом: інтермедіальне прочитання тексту Бельгійського Конго.

13:40–14:40 – Обідня перерва

14:40–16:20 Секція 3. Покоління в історії

Головує: Алла Татаренко

  • Ярослав Поліщук (Київ, Україна). Транспам’ять в українському вимірі.
  • Євгенія Волощук (Київ, Україна). Чи можливо зібрати розкидане каміння?  Ґенераційні констеляції у романі «Йов» Й. Рота.
  • Валентина Хархун (Ніжин, Україна). Українська література після Сталіна: історія трьох літературних поколінь.
  • Олеся Омельчук (Київ, Україна). Перше покоління українських пролетарських письменників: літературна самосвідомість (“Фільми революції” Мирослава Ірчана).

16:20–16:30 Перерва

16:30–18:10 Секція 4. Покоління в українській літературі-1

Головує: Ярослав Поліщук

  • Раїса Мовчан (Київ, Україна). «Кобзар на мотоциклі» як ґенераційний концепт доби «розстріляного відродження».
  • Микола Сулима (Київ, Україна). Михайль Семенко між батьком і дочкою.
  • Ярина Цимбал (Київ, Україна). Наскільки «Нова генерація»: український футуризм і проблема покоління.
  • Леся Демська-Будзуляк (Київ, Україна). Українські літературознавці 20-х рр. ХХ ст. як ґенераційний феномен.

18:10–18:20 Перерва

18:20–20:00 Секція 5. Пострадянське покоління

Головує: Микола Сулима

  • Черненко Ганна (Київ, Україна). Радянський vs пострадянський: світоглядний конфлікт поколінь чи дискримінація за віком?
  • Євгенія Кононенко (Київ, Україна). Стосунки батьки-діти в контексті єврореволюції.
  • Оксана Пухонська (Київ, Україна). Коди культурної пам’яті в поезії на барикадах.
  • Андрій Бахтаров (Київ, Україна). «Радянський андеґраунд» як «позаґенераційний феномен» в українській літературі.

 

П’ятниця, 16 травня 2014 року

9:00–10:40 Секція 6. Світова література в категоріях ґенерацій

Головує: Олександр Пронкевич

  • Алла Татаренко (Львів, Україна). Тема батьків і дітей та її поетикальні проекції в сербській та хорватській літературі кін. ХХ – поч. ХХІ ст.
  • Марія Літовская (Єкатеринбург, Росія). Другие/Чужие как проблема в художественных текстах о «русских детях».
  • Борис Бігун (Київ, Україна). Світ батька очима сина: ґенераційний аспект у «Цинамонових крамницях» і «Санаторії під клепсидрою» Бруно Шульца.
  • Олександр Чертенко (Київ, Україна). Фольксваґен vs. НДР. Проекти ґенераційної ідентичності на Заході та Сході Німеччини після 1989 р. (на матеріалі «Покоління ˮґольфˮ» Флоріана Іллієса та «Дітей зони» Яни Гензель).

10:40–10:50 Перерва

10:50–12:30 Секція 7. Покоління і перформанс

Головує: Євгенія Волощук

  • Ганна Улюра (Київ, Україна). Сценарії маскулінності та конфлікт поколінь в сучасній «новій драмі»: криза і катастрофа.
  • Наталія Лебединцева (Миколаїв, Україна). Тіло як ґенераційний маркер в українській поезії ІІ п. ХХ – початку ХХІ ст.
  • Людмила Бербенець (Київ, Україна). Загублене покоління 1990-х у романі Майкла «Сторожі тротуару».
  • Людмила Бондар (Київ, Україна). П’єса Ярослава Верещака «Третя молитва»: втілення дискурсу поколінь мовою театральної естетики.

12:30–12:40 Перерва

12:40–14:00 Секція 8. Покоління в українській літературі-2

Головує: Раїса Мовчан

  • Тетяна Остапчук (Миколаїв, Україна). Художній образ покоління DP крізь призму постколоніального перепрочитання.
  • Олеся Зварич (Львів, Україна). Діти чи сироти? Або МУРівці у пошуках ідентипу батька.
  • Олексій Cінченко (Київ, Україна). Ідентифікаційні контури концепту «покоління» в есеїстиці Романа Корогодського.
  • Наталія Линник (Львів, Україна). Шістдесятники: особливість художнього мислення та самоідентифікації. Микола Вінграновський.

14:00–15:00 Обідня перерва

15:00–16:20 Секція 9. Постколоніальна література

Головує: Марія Літовская

  • Софія Філоненко (Бердянськ, Україна). «Найкращий сищик» на тлі Російської імперії, Америки та Європи: постколоніальні аспекти історичного детективу Владислава Івченка.
  • Олена Кобчінська (Київ, Україна). Слово батька – мовчання матері – письмо сина: постколоніальний трикутник Тагара Бен Джеллуна.
  • Ольга Шестопал (Київ, Україна). Концепт «переможеного покоління» та засоби його репрезентації у романі Хуана Марсе «Чари Шанхаю»

17:00–18:30 Круглий стіл. Постколоніальні студії в Україні: можливості і перспективи.

Модератор: Тамара Гундорова

  • Гелінада Грінченко (Харків, Україна). Презентація видання «Схід/Захід. Нео-колоніалізм vs нео-імперіалізм: релевантність постколоніального дискурсу на пострадянському просторі» (2013).
  • Марко Павлишин (Мельбурн, Австралія). Постколоніальність як метод і спосіб думання: Українське літературознавство 1991–2011 років.

Дискусія: Агнєшка Матусяк, Даріуш Скурчевскі, Олександр Пронкевич, Алла Татаренко, Марія Літовская, Ярослав Поліщук, Олександр Чертенко, Ірина Пупурс, Олеся Омельчук та ін.

“Формулы предательства”: международный проект под руководством вице-президета МАГ Гелинады Гринченко и шведского этнолога Элеоноры Нарвселиус. О содержании проекта и возможностях участия:

“Formulas for Betrayal”: Traitors, Deserters, Collaborators in European Politics of Memory 

 One of the most resonant topics in contemporary discussions about history and memory of the 20th century is the traumatic experience of participants and witnesses of wars, calamities and atrocities unfolding in discourses on victims and victimisation. In particular, in the mnemonic landscape of World War II discourse of war victims comes close or intersects with discourse of war heroes with its own canon of characters. Although critically revisited, this normatively charged hierarchy of roles and positions has re-emerged after 1989 all over Europe. Inseparably from the narrations on heroes and victims circulate the discourses of war perpetrators which also combine both unchanged and revised components. These three mnemonic discourses have an immense effect on European societies and social consciousness.

Still, there exists a complex issue closely connected to the mentioned discourses that has not been subjected to equally scrupulous academic interrogation. This is the ambivalent issue of treason and the figure of the betrayer in its widest meaning – from deserters from military units and officers who changed sides and served the enemy to civilians who actively or passively supported or collaborated with the enemy. The shaping, imposition and perpetuation of images of the betrayer that corresponded with dominant socio-cultural trends and political ideologies of the 20th-century’s Europe, is of special interest in investigations of social (re)construction of memory on the cusp of the 20th and 21st century.

The main focus of the anthology is the elucidation of the specific character of shaping and imposition of certain “formulas for betrayal” as a result of memory politics in post-war Europe that could facilitate discussion about (and in some cases re-evaluation of) treachery, desertion and collaboration in the course of the 20th-century. This focus invites exploration of both political control over memory (presupposing selection, suppression or ideological “twisting” of facts), political usage of “formulas for betrayal”, and cultural framing of the betraying subject in the context of legitimization of various political regimes and ideologies.

Possible contributions should address at least one of the following issues:

  • a general analysis of the positions and roles which the subjects of military and civil betrayal have taken in the politics of memory in Europe;
  • how and by what means “formulas for betrayal” were shaped, translated and perceived in the public discourse of European countries throughout the 20th century as well as presently;
  • the discursive-semantic features of different categories of betrayers and the specificity of gradation of their betrayal in European politics of memory;
  • gendered nature of “formulas of betrayal”;
  • transformations of meaning and symbolic dimensions of images of traitors/deserters/collaborators during the Cold War and post-Cold War periods;
  • the specificity of scholarly, journalistic and fictional presentation of images of betrayers during World War II;
  • perspectives for further study of sociopolitical, anthropological and historiographical premises for contemporary “commemorative inversion” of war crime (for example, the recent trend for erecting monuments for former Wehrmacht deserters).
  • contemporary political uses and cultural reverberations of memories about the 20th century in connection with recent events in Russia and Ukraine, including usage of the word “betrayal” as a cliché, label, or unconditional accusation in different forms of political discourses.

The deadline for submissions of the 300-500 word abstract outlining conceptual framework, material and methodology of the chapter is 30 September 2014. The full-size drafts of the selected contributions are expected to be ready by 1 June 2015. The maximum length for consideration of an article is 8,000-10,000 words (including footnotes). Submissions to the editors should be sent via email attachment (gelinada.grinchenko@gmail.comEleonora.Narvselius@slav.lu.se).

 

 Editors:

Gelinada Grinchenko – historian, Professor of History at the Department of Ukrainian Studies (Faculty of Philosophy, V. N. Karazin National University, Kharkiv, Ukraine), received her Doctor of Sciences in History in 2011 from National Academy of Sciences of Ukraine. Since 2006 she is Head of the Ukrainian Oral History Association. Currently she is a member of the European research network COST In Search of Transcultural Memory in Europe, and Project Partner of EU’s 7th Framework Programme for Research and Technological Development “EUBORDERSCAPES: Bordering, Political Landscapes and Social Arenas: Potentials and Challenges of Evolving Border Concepts in a post-Cold War World”.

 Eleonora Narvselius – ethnologist, received her Ph.D. in Ethnic Studies from Linköping University (Sweden). Presently she is affiliated with the Center for European Studies at Lund University (Sweden) where she participates at an international research project focusing on memories about the pre-war population groups that disappeared from several cities on the East-Central European borderlands. Also, she is a member of the European research network COST In Search of Transcultural Memory in Europe. She has published several chapters and peer-reviewed articles on intellectuals, identity issues, politics of memory and youth cultures in Ukraine. Her recent book Ukrainian Intelligentsia in Post-Soviet L’viv: Narratives, Identity, Power was published by Lexington Books in 2012.

Comments are closed.