top

МАГ/The International Association for the Humanities     ЖУРНАЛ МЕЖДУНАРОДНОЙ АССОЦИАЦИИ ГУМАНИТАРИЕВ | Volume 5, Issue 1 (34), 2016.

Подробнее

Twitter ButtonGoogle+ ButtonFacebook Button

memory and timeОпубликована первая книга серии “Память и время” (сост.: Акопян В.Н., Кирильченко Е.М., Мураховский Я.М., Трейстер М.А., Шульман А.Л. Минск: «Медисонт», 2013). Книга посвящена памяти узников Минского гетто. В сборник включены воспоминания людей, переживших Катастрофу, участников антифашистского подполья, партизанского движения. Издание рассчитано на широкую аудиторию, на всех, кто интересуется историей Беларуси, историей еврейского народа. Издание подготовлено Музеем истории и культуры евреев Беларуси, журналом “Мишпоха” и общественным объединением “Республиканский Фонд ”Холокост”.

Вышел новый номер журнала Acta Slavica Iaponica (Volume 34, 2014). С содержанием выпуска можно познакомиться по ссылке.

Опубликован новый выпуск журнала “Laboratorium” (№1, 2014). Журнал можно читать по ссылке.

Новая книга: Tracy Dennison. The Institutional Framework of Russian Serfdom (Cambridge University Press, 2014). Russian rural history has long been based on a ‘Peasant Myth’, originating with nineteenth-century Romantics and still accepted by many historians today. In this book, Tracy Dennison shows how Russian society looked from below, and finds nothing like the collective, redistributive and market-averse behaviour often attributed to Russian peasants. On the contrary, the Russian rural population was as integrated into regional and even national markets as many of its west European counterparts. Serfdom was a loose garment that enabled different landlords to shape economic institutions, especially property rights, in widely diverse ways. Highly coercive and backward regimes on some landlords’ estates existed side-by-side with surprisingly liberal approximations to a rule of law. This book paints a vivid and colourful picture of the everyday reality of rural Russia before the 1861 abolition of serfdom.

Новый номер журнала “НЛО” (№ 1(125), 2014), с содержанием можно ознакомиться по ссылке.

Опубликован очередной выпуск журнала KinoKultura (№44, 2014). См. подробнее.

mistoМісто й оновлення. Урбаністичні студії (Київ, 2014).

Минув уже рік від часу публікації першого числа альманаху «Урбаністичні студії»-1. Що ж за цей рік відбулося? Мабуть, не можна сказати, що за цей час ми раптом побачили стрімке чи радикальне зростання громадянської свідомості мешканців нашого міста. Однак конкурс проектів-пропозицій для колишньої фабрики «Юність» на Андріївському узвозі, початок роботи Громадської ради на тому ж Андріївському, воркшоп на Фрунзе, 35 чи активістський рух на захист Гостинного двору вочевидь свідчать про появу наразі дуже слабеньких паростків такої свідомості та початок довготривалого процесу усвідомлення права на своє місто. Але що означає — назвати місто «своїм»? Як би патетично це не прозвучало, мені здається, що одним з ключових понять тут є «відповідальність», відповідальність планувальників, архітекторів, дослідників, чиновників, громад і окремих людей. І саме ця думка, сподіваюсь, проходить червоною ниткою через есеї, зібрані в нашій книжці. Випрацьовуючи ключові ідеї цієї публікації, ми планували окреслити головні напрямки (місто і оновлення) і вже через них, як крізь збільшувальне, магічне, скло, подивитися на окремі випадки, місця, локації і процеси, що відбуваються в них. Цього разу було вирішено не обмежуватися Києвом і навіть межами країни, а розширити географічні рамки: розробивши концепцію збірки, ми звернулися до спільноти урбаністичних дослідників світу через відкритий конкурс — call for papers. Це був свого роду екперимент… В результаті маємо досить широку, але, зрозуміло, аж ніяк не вичерпну панораму: від українських Києва, Львова, Харкова, Кіровограда, Полтави і до російського Єкатеринбурга, американського Чарльстона, австралійського Мельбурна, новозеландського Крайстчерча чи австрійського Ґраца. Важливо сказати, що ми не прагнули охопити неосяжне. Ми усвідомлювали всю складність завдання, але поставили перед собою досить амбітну мету: зрозуміти, як процеси оновлення впливають на фізичну та соціальну реальність сьогоднішніх міст. Читати.

Увидел свет новый номер журнала The Soviet and Post-Soviet Review (41.1, 2014), подробнее.

Michael S. Gorham. After Newspeak: Language Culture and Politics in Russia from Gorbachev to Putin (Cornell University Press, 2014). In After Newspeak, Michael S. Gorham presents a cultural history of the politics of Russian language from Gorbachev and glasnost to Putin and the emergence of new generations of Web technologies. Gorham begins from the premise that periods of rapid and radical change both shape and are shaped by language. He documents the role and fate of the Russian language in the collapse of the USSR and the decades of reform and national reconstruction that have followed. Gorham demonstrates the inextricable linkage of language and politics in everything from dictionaries of profanity to the flood of publications on linguistic self-help, the speech patterns of the country’s leaders, the blogs of its bureaucrats, and the official programs promoting the use of Russian in the so-called “near abroad.” Gorham explains why glasnost figured as such a critical rhetorical battleground in the political strife that led to the Soviet Union’s collapse and shows why Russians came to deride the newfound freedom of speech of the 1990s as little more than the right to swear in public. He assesses the impact of Medvedev’s role as Blogger-in-Chief and the role Putin’s vulgar speech practices played in the restoration of national pride. And he investigates whether Internet communication and new media technologies have helped to consolidate a more vibrant democracy and civil society or if they serve as an additional resource for the political technologies manipulated by the Kremlin.

Comments are closed.